Путо

Йоган Пінзель для городенківського костелу створив 33 скульптури (із них 18 фігур – лише для головного вівтаря). Останні, до речі, були найбільшими за розмірами творами Майстра – їх висота сягала понад три метри… Крім того, костел прикрашали ще й близько 200 різьблених з дерева голівок ангелів і путті. Путті (від італійського “putti” – дітлахи) – зображення голих пухкеньких пуцьвірінків. Сюжет досить популярний у барокову епоху. Сумнівно, що цю дрібноту вирізав сам Майстер. Хіба що лише путті для головного вівтаря.

Місцезнаходження:

По війні в монастирському корпусі дислокувалася військова частина, а храм перетворили на зерносховище. На цей період припадає початок нищення шедеврів. Найцінніші фігури з головного вівтаря все ж пережили сталінські часи. Пережили навіть атеїстичну вакханалію часів Хрущова. Нагадаємо: тоді після відповідних заяв Микити Сергійовича («теперішнє покоління буде жити при комунізмі», а у сімдесятих роках по телевізору «покажуть останнього попа») почалося масове закриття та руйнування вцілілих храмів.
Шедеври Пінзеля знищили вже за «перебудови». Причому не з якихось ідеологічних міркувань, а в силу дикості та неігластва.

В музей мистецтва Прикарпаття варто прийти кожному, хто вперше знайомиться з Івано-Франківськом. Унікальна старовинна будівля – колишня усипальниця Потоцьких – зведена у якості Костелу Непорочного зачаття Діви Марії ще у XVII столітті. Експозиція музею – це перли іконопису Галичини, виставки класичного живопису і навіть сучасної графіки закордонних митців. Але найвеличнішою складовою експозиції за правом можна назвати унікальні скульптури відомого Іоганна Георга Пінзеля.

То цікава історія. Є така пані Оксана Серженьга. Ці ангели потрапили до нас з костьолу місіонерів у Городенці. Два ангели у нас, так би мовити, були повністю «укомплектовані», а третій мав лишень торс. Жінка прийшла в музей до своєї товаришки і побачила тих ангелів. А тоді сказала нам, що в неї вдома зберігається голова ангела, котра може підійти. Як вона потрапила до неї? Цілком випадково, якщо бувають випадковими такі важливі події. Якось жінка помітила, що підлітки грали в футбол дерев’яною головою і забрала того «м’яча» у хлопців. Наші науковці сказали їй: «Привезіть — зробите велику справу». Вона прийшла до нас і віддала безцінну річ. Коли ми приклали голову до шиї, то вона ідеально — і за формою, і за кольором — підійшла. Маємо ще великий торс архангела, і ми навіть знаємо, що голова від нього зберігається в Олеському замку, котрий є філіалом Львівської галереї митецтв. Колись дирекція зверталася до них з цього приводу, але вони, на жаль, не хочуть віддати її нам. Торс архангела авторства іоана-ўеорра Пінзеля наші працівники «відкопали» з-під купи голубиного посліду в городенківському костелі ще в 1984 році.